Принісімо до Господа у Сповіді та в молитві наше каміння та терня

Читай також

  • Папа Лев XIV: через щоденне навернення бути Церквою, що освітлює пітьму світу
  • Бог може любити мене не за роль, не за старання… а просто за те, ким я є?
  • Молитва за зниклих безвісти українських воїнів і мирних мешканців
        • Принісімо до Господа у Сповіді та в молитві наше каміння та терня

          Ісус, проповідуючи, не займався «словоблудством». Говорив просто…⠀

          Можливо, сьогодні Він би наводив приклади з IT сфери, але тоді ― говорив про Сіяча, про землю, і про зерно… (Лк. 16,19-31)

          ⠀

          СІЯЧ

          Сіяти ― це не садити… Це суттєво різні речі…

          Сіячем є Ісус. Він представляє Себе не як Той, який накидається силою, але як Той, який ПРОПОНУЄТЬСЯ. Просто вкидає зерно. Дуже щедро розсіває Своє Слово, яке не є кліткою чи пасткою, а навпаки, кидається на (в) землю.

          І плодоносність того зерна вже залежить від якості ґрунту, який воно знайде…

          Такий «пропозиційно-безпорадний» Ісус постає у цьому даруванні себе. Пропонується, але не зобов’язує.

          От такий наш Бог!

          ⠀

          ҐРУНТ

          Ця причта, насамперед, стосується нас, адже «більше говорить про ґрунт, ніж про сіяча».

          Ісус, так би мовити, робить «духовний рентген» нашого серця, яке, так як і ґрунт, «може бути добрим», і тоді Боже слово принесе плід, навіть рясний, а може бути «твердим, непроникним», що трапляється тоді, коли ми чуємо слово, але воно «відбивається», немов від дороги, «не входить всередину». І з цими двома типами ґрунту, все дуже зрозуміло!

          АБО/АБО

          Але існують ще два посередні типи ґрунту, якими можуть бути часто і наші серця…

          Кам’янистий ґрунт ― це той, в якому мало землі, а тому зерно проростає, але не може глибоко вкоринитися. Таким є поверхневе серце, яке приймає Господа, але не є витривалим, часто лінивим і дуже швидко втомлюється…

          Але той, хто приймає Господа лише тоді, коли йому цього хочеться, не принесе плоду. Той хто є християнином лише поверхнево ― не осягне результату…

          ТЕРНИСТИЙ

          Врешті, останнім типом ґрунту є тернистий, переповнений чагарником, що заглушує добрі паростки.

          Тими чагарниками є «Турботи світу цього та спокуси багатства». Терниною є вади, які конфліктують із Богом, які заглушують Його присутність. Кожен може розпізнати своє мале чи велике терня, вади, які живуть у його серці, оті бур’яни, більше чи менше вкорінені…

          ⠀

          СЕРЦЕ

          Ісус заохочує нас подивитися на себе зсередини і визначити яким є «грунт нашого серця»?

          Маймо відвагу обробити своє серце, принісши до Господа у Сповіді та в молитві наше каміння та терня.

          Якщо так зробимо, то буде плід!

          Отець Роман ДЕМУШ

          Читай також

        • Папа Лев XIV: через щоденне навернення бути Церквою, що освітлює пітьму світу
        • Бог може любити мене не за роль, не за старання… а просто за те, ким я є?
        • Молитва за зниклих безвісти українських воїнів і мирних мешканців
          • Оціни

            [ratemypost]